Похід на найвищу точку України - гору Говерлу
Категорія: Наші подорожі, Екскурсії
30-06-2011, 16:37
46881
Дата подорожі: 23.06.2011
Мета: гора Говерла
Прийшов наш час побувати на найвищій вершині Українських Карпат, справжньому символі України, горі Говерлі (2061 м), яка лише на 593 м. нижча від найвищої вершини усіх Карпат гори Герлахівка.
Походження назви гори уже зараз чітко визначити важко. Є думка, що теперішня назва своїми коренями походить від угорської назви гори Hóvár , що в перекладі означає – Сніжний замок (дехто перекладає як – вся гора в снігу). Місцева ж автентична назва гори вже повно забута - Говірла (вона досі так називається румунською мовою Hovârla).
5.00 Наш шлях на Говерлу розпочався традиційно з Трускавця, де ми всією екскурсійною групою запакувались в бус, і відправились в дорогу. Через годинку ми вже були в Стрию, після якого трасою H10 відправились в Івано-Франківську область, де ми проїжджали такі міста і села як Болехів, Гошів, Долина, Калуш, Надвірна, Яремча, Микуличин, Татарів, Ворохта. В останній ми завітали в колибу Гуцульский двір, де замовили собі обід, який будемо їсти після того, як спустимось з гори, щоправда ми набрали з собою стільки харчів, що виникали великі сумніви, що нам ще захочеться їсти, після того як ми спустимось з гори.

10.20 За 12 км до Говерли наш бус зупинили на контрольно-перепускному пункті, і ми дружно здали по 20 грн. за в’їзд у заповідну зону, з дітей до 10 років взяли по 10 грн. Поки наш екскурсовод рахував гроші, ми роздивлялись схему маркованих маршрутів, яка не зрівняється з жодною з раніше бачених нами схем маршрутів на інших наших горах. На схемі наглядно показано як підніматись на Говерлу, та інші гори, які входять в говерлянський хребет. Зокрема показана схема маршруту на озеро Несамовите, з якого можна підніматись на Говерлу поступово, побувавши на горах Данціж (1848 м.), Пожижевська (1822 м.) і Брескул (1911 м.).


11.00 Ми доїхали до крайньої точки, де вже остаточно повилазили з бусу, і далі рухатись уже треба було ногами.

Сходили до кімнати щастя, так називав туалет екскурсовод Василь, набрали водиці з джерела, яке було ліворуч, і аж тепер ми готові підніматись на Говерлу, до якої залишилось всього біля 3 км.



По дорозі нам раз по раз зустрічалися нумеровані інформаційні щити з цікавою інформацією про місцевість а також з милозвучними віршами про Карпати.


11.20 Нас зустрів знак, який пропонував нам зробити вибір – прямувати зеленим чи синім маркованим маршрутом до гори. Зелений маршрут був довшим на 600 метрів, але підйом там був меншим, тому той шлях можна було пройти швидше, але ми попрямували синім маршрутом, він на думку нашого екскурсовода був легшим, так як у нашій групі були люди з різною фізичною підготовкою.

11.35 Ми вийшли з лісу, і подальший шлях до вершини пролягав уже під відкритим сонцем.



Тут нам зустрілось декілька корисних порад для туристів на інформаційних табличках.


Ліворуч від нас вражав своєю красою водоспад, з якого розпочиналась ріка Прут, ліва притока Дунаю.


З наближенням до Говерли підйом становиться все стрімкішим, а панорама відкривається все ширша і цікавіша.




12.55 Ми на Малій Говерлі (Говерляні). Дівчата змучились і перекусили. До вершини залишалось небагато.

Ну... Ще пару метрів, і...

13.25 І ось ми на вершині, на найвищій точці України. З Говерли відкривається вид на найвищий в Українських Карпатах гірський масив Чорногора, гори Петрос, Мунчел, Какараза, ближні Данціж, Пожижевська, Брескул, Туркул і т.д., безліч гірських селищ, струмочків, озер, а також стежок, що губляться в лісистих схилах.




Щоправда були ми далеко не одні. Тут людно, як в трускавецькому парку. І були тут люди дуже різного віку.





Наш гід розказав нам про хрест, встановлений на Говерлі. Він освячений всіма Українськими Церквами. Поряд з ним деколи навіть проводять відправи українські священики. А не так давно тут взяла шлюб одна молода пара.


А ще на Говерлі встановлені герб і державний прапор, які мають статус пам`ятки державного значення.


По традиції, ми знайшли на вершині гарне, найменш вітряне місце – і відсвяткували наше сходження всяким смачненьким, що приготували наші жінки. Ще ніколи наш обід на горі не був таким ситним. Треба завжди жінок брати з собою в гори.

14.55 Ситі і щасливі ми почали повернення назад. Не тільки так смачно, але й так довго ми ще ніколи не обідали на горі.

17.00 Ми вже були внизу, звідки й розпочали наше сходження на гору.

18.00 Ми були в колибі Гуцульський двір, де нам уже приготували замовленні зранку страви з гуцульської кухні.

19.00 На цьому й завершилася наша екскурсія. Повні вражень, ми відправляємось додому, в Трускавець, звідки нас і привезли.


22.00 Кінець екскурсії!
Відео:
Супутникова карта:
Карта схема:

Велич і краса Говерли, а також навколишньої природи вражає. Її можна розглянути навіть крізь ту кількість туристів, якими пересичений цей природній парк. А де багато людей, там багато бруду. Навколишнє довкілля а найбільше вершина гори потерпає від кількості сміття, яке залишають по собі не благородні, не вихованні туристи. Говерла може витримувати не більше 200 чоловік в день. Більша кількість туристів, за розрахунками фахівців, може стати екологічно небезпечною для неї. Тому слід пам’ятати про культуру поведінки в горах, і не залишати за собою сміття, особливо те, яке довго перегниває. Як написано на одній з табличок: дайте Карпатам шанс, не смітіть! Якщо ви відправляєтесь в гори зі злом, то гори вам відплатять тим же, можете не сумніватись.
Є величезне бажання побувати тут знову, а також відвідати сусідні, менш високі але не менш гарні гори Петрос, Піп Іван та інші, побувати на озері Несамовитому, а також на водоспаді Гук Женецький. Тому ми не прощаємось, а кажемо до побачення, Говерло!
Слава Україні, Слава нашим Карпатам, і Слава Говерлі!
Опублікував: Admin